u_o_i: (Default)
  Зобачивім го увечері в минулий понеділок . Під общагами на Володимитра Великого . Кинулося ми в очі, же виглядає як голуб, але троха більший, може як маленький качур. Недалеко звідти є озеро, то думавім, може щось водоплаваюче туди причалапало. Ходив, круги навколо ялинок намотував. Спокійно дався зазнимкувати, тілько голову вертів у різні боки. А вже нині думаю, а ну гляну - що то воно таке. Виявилося - же голуб -синяк, з Червоної Книги України. Пишуть що голуби -синяки оселяються тільки в лісах, де є старі дерева з веливими дуплами або розвішані на деревах борті (http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=285). І нащо він до Львова прилетів ? Так як туристи, типо насрати на голови відмітитися , чи мо , вже як переселенець , нове помешкання си вподобав ? А чого би нє - ми йому ліcи вирубуємо, то  де йому ся подіти, як не у нас на головах?  Лиш би пам"єтав, що туризм - то одно, а от еміграція -то зовсім інше.  
Знимки -тут )
       
u_o_i: (Default)
   Дуже Львів тратить, що не має якоїсь річки. Але болота підо Львовом певно є. Або звідки назнімкувавім би такого птаства, що без води йому ніяк?
Пару знимків )
u_o_i: (Default)
На календари вже ніби третій місяць осені. Але як на термометрі за 20 стопнів,то трохи ся видає на літо. Якраз час згадати . Бувім цего літа в болгарів. І най погода була не найліпша - і троха дощило, і штормило, але все-одно то май краще, як сидіти вдома. Попервах о тім - чого в нас нема - про море. 2 Далі Глянути далі... )
u_o_i: (Default)
Бувім ще влітку на Пудкарпатті ,в Солочині і Поляні поблизу Сваляви - але закім зібрався скинути фотки - то вже осінь. Акурат на день туризму .
То што звирьху - гурі
Гурі )

То што знизу .Долу.
Долу ) Не тулько туй гори і доли, лем люди
Довкола людий ) Што туй росте і бігат.
Рослини -тварини )

u_o_i: (Default)
Бачив таке ще влітку. на Закарпатті, під Свалявою. Вигладає так ніби бабка, але літає вже зовсім як метелик - крильцями махає поволі,

та і як сидить, то складає їх догори . А вчера знайшовім то в інеті - виявляється, же то бабка красуня-діва , з Червоної Книги України.


u_o_i: (Default)
 
   Ще перші не дозріли, а вже ся з"явив новий цвіт .  Десь до грудня мали б і ті поспіти , нє ?


u_o_i: (Default)
    Ось така прикольна - вид ззаду. Не знайшовім - як її в нас зовуть. Тілько що північнім сході - то гарпія, на заході - widłogonka.  Хоча, ніц в тім дивного не є -  метелик нічний, то якого за ним ся вночи дивити.



u_o_i: (Default)
          Перше, що спадає на думку, коли чуєш за Бережани, то Як з Бережан до кадри січовики манджали чи малолітня колонія у бернандинському монастирі . Але то Бережани над Золотою Липою. А є ще єдні, вже десь років зо 70. Під самісіньким Львовом, десь за півгодини ходу на піхоту.
           Була колись Вулька, але чи тота воля за совдепу ся скінчила, чи ще чимсь кого муляла , але стали з неї ще єдні Бережани .





Далі )
u_o_i: (Default)
Нині зраня на кайзервальдівському озері зазнимкувавім таке чудо. Кажут же то водяна курочка


Давно вже підозрював, що там щось ся водит, але побачив уперше, ще і не само, а з виводком )
u_o_i: (Default)
   


Хоча ніби і не зовсім квітка, і не на папороті, але якраз на Івана Купала. Як хто знає - що то таке -  пліз відписати в коментах.
u_o_i: (Default)
Є ві Львові цікава гілка залізничної колії, що трьома заходами ся підіймає на Личаків. Раніше вона ся тягнула аж на Бережани чи Підгайці, але по войні, після того, як її німаки файно відбомбили, вона вже аж туди ся не відновила. Трохи ніби пускали по ній приміський потяг на Комсомольське озеро десь на початку семидесєтих, але вже м того не застав. Нині іно там час від часу локомотив тєгає вагони на Ензим чи з Ензиму, а десь так літ зо 25 тому стояв на Личаківськім двірці і бронепоїзд . Але об тім потому .

Ця гілка ся починає на Підзамчу - просто за горою, що називають як Баба чи Баба род, так потроха відходить управо.
На Личаків -> )Прямо при колії така гігантська кульбабка - як долоня.
 





Купа цего року червоних маків, і тут також - видніються межи трави.





 
 

Павук при дорозі.Захищає колію від мух.


Дорога серпантином ся підіймає потроху догори, і як обернутися назад, мож угледіти файний краєвид на північну частину міста.
 





Міст над Кривчицькою дорогою.

 
 

А це - найвищий залізничний міст у Львові , висотою десь коло 30 метрів , і вид на него як зверху і знизу, так і вид з него в обидві сторони.







 
 

То певно найдовший прямий участок на цій лінії


 
 
а це одні з численних поворотів



 
 

Невеличка нова церковця при дорозі , на Івановій Горі



І знову маки.
 




Попутник, скакав по рейці переді мнов

 
 

Попри Глинянський Тракт
 


Вид на Кривчиці з залізної дороги
 



Раніше тут був велицьозний кар"єр, але тепер заріс так, що лише на якихось участках ще можна побачити хоч якісь спомини по нім.
 



Маки, по раз третій
 



Дорога знов петляє, то межи горбами, то навпаки, згори , по насипу.



 
 
 

Ягоди поміж шпалами
 



Ще раз через Кривчицьку Дорогу - як іти по дорозі між залізничним мостом і переїздом - то менше кілометра, а як по штреках - то буде з файний гуцульський, так на півгодини, якщо не більше.
 



Біля Львівського скансена - вид з залізниці на діючу церкву. перенесену з села Кривки. Коли є відправа, для парафіян відкривають фіртку, і можна цілком легально безкоштовно потрапити на територію музею. Дуже добра альтернатива для тих, хто жме гроші і не хоче ся тиснути межи арматурних дрюків на загорожі зі сторони Кайзервальду.


 
 
Була колись пісенька батярська, зі словами типу "а за тим століком єще єден столік" чи "а за тим трамваєм єще єден трамвай" так і тут -
Ще єден поворот...

 
 

...І видко путь ф нікуда - ніби так як пішохідний мостик над колією, тілько чомусь з боку Кривчицької кольонії обрубаний і замкнений на замок. Але годиться для увіковічнення почуттів чи розмаїтих повідомлень.

 
 
 
                    А ось і станція Личаків.Саме тут раніше стояв бронепоїзд, чи, як його ласкаво називали , бронєк. Той бронєк - то було пару цистерн з вином, по старій пам"яті- ніби молдавським, хоча ві Львові завод від молдвинпрому був на рогачці, то ніби ближче було його ставити на Підзамчу, а зближча до Личакова був на Погулянці просто Львівський винзавод . Але то було вже давно, вже бим міг щось забути чи перекрутити.Так от, Колись, ще як жили в єдиній країні - від Карпат до Сахаліна - то мож було тут си затано купити якусь літру - три шмурдяку , досить непоганого при тім. То вже тепер, як жиємо в єдіной странє, такого щістя не тра - вистачить пару пакетиків хімії, і нєфіг якісь цистерни звідкись тєгати.


 
 
Настінні розписи
 
 
 
Page generated Jun. 26th, 2025 01:33 am
Powered by Dreamwidth Studios