Побачив ось

Jun. 23rd, 2025 01:56 pm
balu: (Gene Kranz. Запарка.)
[personal profile] balu
техніку, на якій вчився програмувати — Электроника МС-0511, у нас RT-11 там була, та ардуїна того часу — портфель з Микролаб КР580ИК80.
Мікролаб мені було цікавіше ковирять. Ще цікаво, 0511 була клоном PDP-11, на ній UNIX запускали?

ЗІ Ізвіняйте, за хабр.

лавочка

Jun. 21st, 2025 02:39 am
v1snyk: (Default)
[personal profile] v1snyk
Від Міського озера, біля якого я таємно і марно намагався зустріти нутрій чи хоча б качок-мандаринок, ми неспішно побрели назад в сторону центру. То були якісь незнайомі для мене вулиці, які я бачив уперше. А проте, як виявилося, до центру йти залишалося усього нічого. Все-таки Франківськ – досить компактне місто. І єдине після Вінниці, яке я вважаю придатним для нормального життя в Україні, але то вже зовсім інша історія.

Того дня ми находили немало, тож втома і спека брали своє. Ми присіли на лавочці просто під одним із багатоповерхових будинків. Я роздивлявся такі самі багатоповерхові будинки навпроти, привабливі й сучасні. Вона почала розказувати про дивних старих збоченців, що незграбно пробували до неї залицятися, а я думав про те, як хочу її трахнути. Проте так і не зробив нічого, щоб хоч якось на це натякнути.

Через центр ми дійшли до маленького парку «на Валах», зовсім близько до її дому, де посиділи ще трохи, після чого нарешті розійшлися кожен у свій бік. Більше ми ніколи не бачилися.

Пізніше я намагався відтворити той шлях від озера і наживо, і на гугл панорамах, але завжди заплутувався у таких схожих, тому що незнайомих, вулицях. Я майже впевнений, що тоді ми зупинилися на вулиці Володимира Великого, на її непарній стороні з видом на парну. Проте я не бачу там жодного натяку на жодну лавочку. Хоча все ж панорамні знімки на гугл картах досить древні, 2015 року, а я там був у 2021.

Якщо тут раптом є місцеві, підкажіть, чи бува, не з'явилася з того часу на тій вулиці лавочка просто над тротуаром. Для мене це важливо.

Було колись.

Географія наших нечисленних зустрічей вийшла дивною – Київ, Гола Пристань, Івано-Франківськ. Ще й зважаючи на те, що походила вона з Донецької області. У певний проміжок часу я досить активно знайомився з дівчатами через інтернет (хоча конкретно з нею ми познайомились живцем у прикордонних до України єбенях Польщі). Попри те, що я завжди шукав когось недалеко від себе, значна частина їх при ближчому знайомстві виявлялася з Донеччини.

У вторгненні болотних виродків на схід України у 2015 був неявний плюс для західних регіонів – свіжа кров. Втікачі від руцкого міра виявилися людьми переважно розумними. «Розумний» – то, однак, не завжди щось хороше. Інша особа, з якою я таким чином перетнувся, була настільки зациклена на фігурі, що не тільки строго обмежувала себе у продуктах, але й вимірювала все, що їсть, з точністю до грама. Не людина, а пасажирський потяг.

Ми навіть зустрілися одного разу, навіть із її ініціативи. Наше побачення виявилося її спробою втягнути мене у якусь фінансову піраміду. Оскільки я не проявив зацікавленості, на тому все і скінчилося.

Напевно, якби я зараз досі мав необхідність знайомитися з кимось, я б так само розказував про хороших чи розумних людей з Нової Каховки чи Бердянська. Впевнений, вони і дійсно є тут, дуже близько, але я вже маю велике щастя – не мати необхідності ні з ким знайомитись.

А щодо тих, минулих, то можу потішити себе, що серед усього двоногого гівна навколо я таки маю здатність знаходити по-справжньому яскравих людей. Однак із приємним усвідомленням, що всі вони – розумні чи зарозумілі, з Донецька чи з Вінниці, хлопці чи дівчата – не мають більше для мене жодного значення, і нічого із їхніх життів мене більше не хвилює та не цікавить. Їх місце – на звалищі пам'яті, звідки їх можна зрідка діставати на п'яно ніби якісь музейні експонати.

І це просто чудово.
hors_bor: (сонцебіг)
[personal profile] hors_bor
В Україні стартує унікальний міждисциплінарний проєкт:
Подія, що презентує бачення людства до кінця 12-го тисячоліття
 
📍 Україна, липень 2025
 
Спільнота наступної формації оголосила про старт масштабної ініціативи, яка має на меті не просто трансформувати уявлення про розвиток країни, а й запропонувати альтернативне бачення майбутнього людства. Основою стало проявлення події, яка розкриває потенціал Людини на 28 рівнях та презентує ідею України як країни наступного— планетарного — рівня.
 
«Це не утопія, не філософська концепція і не політична програма. Ми говоримо про конкретні дії, простори, знання, моделі. Це жива, діюча система, яка вже сьогодні реалізується в Україні та світі. Ми прагнемо зібрати фахівців і свідомих людей для побудови наступної якості життя, що базується на глибинному пізнанні Людини», — зазначають організатори.
 
У рамках ініціативи планується створення Міста майбутнього — на унікальному природному комплексі, що має планетарне значення. Проєкт поєднує ідеї розвитку, гуманітарної еволюції, екологічного балансу, новітніх технологій та глибоких сенсів буття.
 
Спільнота вже нараховує тисячі учасників у всіх регіонах України та присутня у майже 50 країнах світу. Всі учасники діють поза системними обмеженнями та не залежать від державних чи корпоративних структур. Ініціатива позиціонує себе як альтернативу трансгуманістичному( машинерія ) вектору розвитку.
 
«Це найбільш ідейно сильне українське середовище в світі. Ми — поза пафосом і популізмом, але готові показати: є інший шлях. І ми ним вже крокуємо», — наголошують учасники спільноти.
 
Подія стане точкою концентрації знань, практик, людей і візій, які спільно можуть проявити нову цивілізаційну якість. Офіційна презентація сформована та дія розгортається, деталі будуть оголошені найближчим часом.
 
Контактна інформація:
📞 +380684437747
🌐 Сайт: https://kraina-ra.org
Соцмережі: Фейсбук / Інстаграм
Telegram канали (Україна і світ)
 
З усіх питань співпраці, акредитації та партнерства — звертайтесь, ми відкриті до діалогу.
 
З повагою,
Команда ініціативи…

Війна та гріх

Jun. 19th, 2025 09:56 am
balu: (Default)
[personal profile] balu
Тут отці спорять, чи ця війна нам за гріхи. Ось і мої п'ять копійок.Є три джерела зла: 1) власна вільна воля, що приводить до тяжких наслідків стосовно себе; 2) зла вільна воля інших людей і 3) вплив темних сил.
В нашому випадку варто розглянути власну вільну волю, яка діяла і діє на рівні суспільства ще з часів совєтів: це — тотальна корупція, аборти, тотальний блуд, несправедливість, відсутність милосердя, мояхатаскрайність. Це самий топ, який підточить будь-яке суспільство незалежно від релігійного сповідання. Ми самі запросили зло у нашу країну. А зло на те і зло, щоб двічі його не просити.
По-друге, є духовний світ, який діє за власними законами. У нашому випадку, ми є суспільством охрещених язичників або безбожників. Тобто, заповіт стосується і нас, але українське суспільство зухвало його порушує. Не нагадує ситуацію з євреями?
Ну і "хоч паржом" теж. Євреї Старого Заповіту теж хотіли дивного.
Тому ця ситуація, значною мірою, наслідок наших гріхів. Це можна порівняти з ослабленим шкідливими звичками організмом, який добиває хвороба, яка б до здорової людини не причепилася б або пройшла значно легше. Ця війна є насамперед проявом злої волі інших людей. Адже росія не полізла на здорову та сильну країну, наприклад Китай, вона полізла на ослаблену гріхами Україну.
ЗІ. Гріх на те і гріх, щоб з ним розібратись і не шкодити собі надалі, «… не хочу смерти грішника, але щоб грішник навернувся від путі сво­го і живий був.» (Єз. 33:11)

музично-робоче

Jun. 17th, 2025 10:07 am
v1snyk: (Default)
[personal profile] v1snyk
У благословенному грудні 2021, коли влаштувати веселу гучну вечірку було явищем буденним, на моїй роботі організували новорічний корпоратив, на який запросили виступити «Калуш». Той самий. Той виступ я благополучно пропустив, що для мене не було трагедією: репчик – то взагалі не моє.

Тим більше, що день корпоративу попадав на період моєї відпустки у Латинській Америці, що природно мала затьмарити навіть таку подію.

Зрештою, так і сталося. Здається, то був пік моєї можливої ейфорії, після чого практично все пішло шкереберть. Наш мозок у цьому плані – цікава штука: по суті у тій подорожі провалилася добра половина планів, і її цілком можна було назвати невдалою, але це пригадується туманно, а от все яскраве запам'яталося чудово.

Значну частину тих днів наша група провела в довгих переїздах, власне, більше у стоянні в заторах на тупих гватемальських дорогах із тупими гватемальськими водіями. Щоб розрадитись, ми грали в логічні ігри та слухали українську музику з плейлиста одного з учасників. Плейлист був шикарний. Завдяки йому я в цілому вперше дізнався про гурт «Grandma's Smuzi». А ще там було багато пісень «Калуша», і я відкрив для себе, що серед них чимало чудових. Я й досі слухаю їх, хоча й рідше. Не тому що набридли, а тому що вони чимдалі більше нагадують саме про ті дні, невдовзі після яких мій світ обвалився.

«Стефанія» та перемога на «Євробаченні» сталися на кілька місяців пізніше. Думаю, після цього «Калуш» до нас на корпоратив не поїхав би у будь-якому випадку через явно більші цінники. Та й справи у компанії десь із тих же пір стабільно не дуже. З 2022 року ми мали вже три хвилі масових звільнень, які я пережив, але оптимізму то чомусь не додає.

Я дійсно люблю свою роботу, не тільки за співвідношення праця/зарплата, а й багато інших ніштяків, із котрих деякі в Україні можуть претендувати ледь не на унікальність. Однак коли днями мені скинули апетитну вакансію з іншої компанії від мого природного небажання щось змінювати до «та як же мене тут все заїбало» пройшло хвилини три.

Щоправда, по вакансії мене відсіяли одразу ж, і не чому-небудь, а тому що я фізично знаходжуся в Україні. Ну охуїти тепер.

Добре, що не встиг набудувати у голові райдужних планів і нікому про це не розказував. Менше надій – менше розчарувань. Добре, що мої все ще нинішні колеги не знають, як би я бігав з радісними криками по квартирі, запиваючи ромом просто з горла, коли мені запропонували офер. У моїй уяві, звісно.

А новорічні корпоративи в нас досі є, тому що чому б і ні. Значно скромніші, але в грудні 2023 до нас запросили «Grandma's Smuzi». На розігріві виступала одноразова група, зібрана суто заради цього вечору, що складалася з трьох наших колег та їх друга. Повторити такий концерт нині було б важкувато, бо двоє з тих чотирьох уже в ЗСУ. Такі справи.

P. S. «Калуш» після «Євробачення» знають, певно, усі, а от «Grandma's Smuzi» – не факт, тому ось послухайте, доторкніться до прекрасного. До речі, вокаліст – турок та громадянин Туреччини, що не заважає йому знати українську куди краще, ніж багатьом вітчизняним дурікам з неправильною щелепою.

Profile

u_o_i: (Default)
u_o_i

April 2022

S M T W T F S
     1 2
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 27th, 2025 07:34 pm
Powered by Dreamwidth Studios