Львівські страуси
Nov. 5th, 2013 01:38 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
u_o_i Здавна ві Львові жили люди і свині, леви і орли та й купа іншої живності. Але щоб страуси ?
Не бувім у цим львівськім закапелку певне вже років з 10, ще як наймитував на
Новім Львові, і ходив туди з рідного Личакова через Погулянку, краєм Снопківского парку і Залізними водами. Транспортом ся робило великий гак, то пішки воно було і не набагато довше, але приємніше і корисніше. І от вчера тра мені було з Зеленої на Снопківську, то вирішив пройтися старими місцями , тим більш, що була файна погода.
На стежку з Зеленої потрапивім зразу ж , треба ж - не забув ще за такий час, і хоч навколо купа нової забудови - але саме в цім місци все як і раніше.
В парку ледь не наступив на 2х диких білок - чкурнули з під ніг аж за ті дерева. Мавім в кишени горіхи, хтів їх закликати, але де там -сказано ж дикі, а чи може просто не голодні - назад ся не вернули.
Троха нижче - два озерця, під синім небом і вони ся видают синіми.
Як і напевно кожен інший львівський парк, за плином часу Снопківський ся потроху стискає від забудови - то з одного, то з іншого боку від него відчикрижат якусь частинку , і так що табличка з означенням парку стає чи не між новими котеджами.
Звідси вже до Снопківської - рукою подати, але - як погода , вирішивім троха ся пройти догори по Кримській, ще до одного озерця.
Ось така "хатинка" при дорозі - за дерев"яною брамою, як ніби зо старих часів якась фортеця невеличка.
А то вже і озеро - що тут скажеш - "тишь да гладь да божья благодать" -
По дорозі донизу зліва Матір Божа , навколо упорядкована місцина - приємно, же ті що тут жиют дивляться троха далі, ніж тілько собі під ноги.
А тут, власне, і сюрпрайз -на виході з парку угледів в глибині двору двох страусів за загорожою - поважно собі походжали єк великі газди. Велике дякую за те панові Бенедиктові Дибовскому , же навіть після того, як спровадили його на Личаків, помагає львівській громаді.
Не бувім у цим львівськім закапелку певне вже років з 10, ще як наймитував на
Новім Львові, і ходив туди з рідного Личакова через Погулянку, краєм Снопківского парку і Залізними водами. Транспортом ся робило великий гак, то пішки воно було і не набагато довше, але приємніше і корисніше. І от вчера тра мені було з Зеленої на Снопківську, то вирішив пройтися старими місцями , тим більш, що була файна погода.
На стежку з Зеленої потрапивім зразу ж , треба ж - не забув ще за такий час, і хоч навколо купа нової забудови - але саме в цім місци все як і раніше.
В парку ледь не наступив на 2х диких білок - чкурнули з під ніг аж за ті дерева. Мавім в кишени горіхи, хтів їх закликати, але де там -сказано ж дикі, а чи може просто не голодні - назад ся не вернули.Троха нижче - два озерця, під синім небом і вони ся видают синіми.
Як і напевно кожен інший львівський парк, за плином часу Снопківський ся потроху стискає від забудови - то з одного, то з іншого боку від него відчикрижат якусь частинку , і так що табличка з означенням парку стає чи не між новими котеджами.
Звідси вже до Снопківської - рукою подати, але - як погода , вирішивім троха ся пройти догори по Кримській, ще до одного озерця.
Ось така "хатинка" при дорозі - за дерев"яною брамою, як ніби зо старих часів якась фортеця невеличка.
А то вже і озеро - що тут скажеш - "тишь да гладь да божья благодать" -
По дорозі донизу зліва Матір Божа , навколо упорядкована місцина - приємно, же ті що тут жиют дивляться троха далі, ніж тілько собі під ноги.
А тут, власне, і сюрпрайз -на виході з парку угледів в глибині двору двох страусів за загорожою - поважно собі походжали єк великі газди. Велике дякую за те панові Бенедиктові Дибовскому , же навіть після того, як спровадили його на Личаків, помагає львівській громаді.
