Тілько як довідався, же у Львові видали до дня туризму мапу "Гуцульщина.Путівник", вирішив глянути, де ж та Гуцульщина ся починає. Тато мій був майже гуцул - в селі , де він народивси, розмовлєли по-гуцульски, вікали і йокали, на весілю носилиси з деревцем і танцювали коломийки , співали про Довбуша - дотепер напам"єть слова знаю. Але єк питав бабцю при нагоді - Ади, бабо, то ми тАкі є гуцули , йо? - вона казала - Та нє, ми не гуцули, гуцули д'гОрі, дес за Ділєтином...
І дійсно, село на рівнині, люди жили з поля, їли звичайну їжу , хіба може, кулешу мож віднести до гуцульських, побут був цілком рівнинний. Власне , тому цю мапу і взяв, тим більш , що "межі Гуцульщини зведені на підставі багатьох дослідників ".
І дійсно- село від північної граници меньш єк за 5 кілометрів, так що як і не гуцули, то дуже близько,  Тим більш, що, цитуючи путівника -"здавна автохтонне населення називало себе руськими горєнами , руськими людьми, а коли їх називали гуцулами, то вони ображалися і казали, що гуцули живуть в сусідньому селі або вище в горах". Їй бо, єк бим знав, то бим не мучив бабу, нігди не хтів її образити.

               Більший кавалок Гуцульщини з північною границею.